1 Видіння Авдії.
Ось так говорить
Господь Бог про Едом:
почули звістку ми
від Господа
і посланця послано
народам сповістить:
«вставайте, й виступаймо
війною проти нього!»

2 Ось, Я вчинив тебе
поміж народами - незна́чущим
і вельми зневажа́ним.

3 Сердечна твоя пиха
Обле́стила тебе;
знайшов собі житло́
в ущеллях скель твердих
на висоті живеш,
та й кажеш
у своїм серці:
„скине хто мене
на землю ?"

4 Але якщо б ти навіть як орел
піднявся в височінь
і серед зір високих
улаштував гніздо своє,
то й звідти Я тебе скину,
мовить так Господь.

5 Чи злодії до тебе закрадались?
А чи нічні грабіжники, що ти
розорений такий?
Але вони б украли
не більш ніж треба їм.
Якби до тебе вдерлись
і винограду крадії - вони
лишили б кілька ягід?

6 О як обібрано усе
Ісавове,
й обшукано всі сховки!

7 І за кордони витурять тебе,
усі твої союзники,
одурять,
і переможуть, хто вкладали мир,
і хто твій хліб їв - вдарять.
Ти ж бо - нерозумний!

8 Чи не тоді це буде,
мовить Бог,
коли Я вигублю в Едомі мудрих,
і вмілих та розумних на горі
Ісавовій
9 І страхом вражені твої,
Феман, сміливці будуть,
щоб на горі Ісавовій убивством
всі знищені були.

10 За утиск Якова,
твойого брата,
тебе зневага вкриє
й ти винищений будеш назавжди.

11 Тоді, коли на спротив ти стояв,
коли чужинці полонили військо
і іноземці вдерлися до міста
й кидали жереб за Єрусалим, -
ти був одним із них.

12 Не слід тобі дивитися було,
на день нещасний брата, день утрати;
і не радіти про нащадків Юди,
що гинуть в день цей,
й діставати меч
в день смутку.

13 Не слід тобі було
уходити до міста
Мого народу,
навіть і дивитись
на злополуччя його в день тяжкий,
торкатися майна, у день його нещастя,
14 стоять на перехрестях,
щоб біженців вбивати,
і видавать вцілілих з них у день біди.

15 Бо близько день Господній вже
на всі народи:
як сам чинив так вчинять і з тобою;
і чин твій звернуто на голову твою.

16 Бо, як пили ви на святій горі Моїй,
так всі народи
позавжди будуть пити,
і будуть пить, і проковтнуть, неначе
й не було їх.

17 А на горі Сіоні - там спасіння
вцілівших,
й стане за святиню
вона.
Й отрима
Якова родина
у володіння спадок свій.

18 І дім вогненний - Яковів,
а Йосифів - як пломінь,
Ісавів же - солом'яний:
запалять
його, і знищать, і нікого
не лишиться з Ісавового дому;
бо це Господь сказав.

19 Заволодіють ті,
котрі прийдуть із півдня -
горою, що Ісав своєю називав.
А хто з долини -
ті філістимлян покорять
і поле Єфремлян
і поле Самарян.
Веніямин же упокорить Галаад.
20 І переселені,
із війська, що синами
Ізраїля зовуться -
до Цорфату
заволодіють Ханаанською землею,
Єрусалимські ж вигнанці в неволю,
що в Сефарад осіли -
тим у спадок
південніші міста.

21 Й прийдуть по всьому тому
спасителі на гору, на Сіон,
щоби судить Ісавову гору́.

І буде царство Господа.