1 Видіння Ісайї,
Амосового сина,
що бачив про Юдею
та про Єрусалим,
за управління Озії царя,
Йотама і Ахаза та Єзекії -
царів Юдейських.

2 Послухай небо, і уважна будь земля,
бо ось Господь мовляє: Я синів
і виростив й звеличив,
а вони
повстали проти Мене.

3 Віл власника свого упізнає́,
хазяйські ясла віслюки впізна́ють;
Ізраїль же не впізнає Мене,
не розуміючий народ Мій і безтямний.

4 Ой, грішне плем'я,
беззаконність - твій тягар,
злодійське сім'я,
і сини розпусти.
Бо Господа полишили,
зневажили Святого,
і відступили взад.

5 Навіщо ж бути битими вам ще?
Навіщо ж вам і далі відступати?
Ось кожна голова болить,
і кожне серце знило.

6 І від підошви ніг до голови
нема здорового, невшкодженого місця:
то рана, то удар, то виразка гниюча,
незчищені вони і без пов'язки
і жодна з них не бачила оливи
щоб зм'якнуть.

7 Країна ваша в пустці,
і міста
вогнем попалені
плоди з землі - чужинці
з'їдають перед вашими очима;
спустошено усе
мов ворог розорив.

8 Й дочка Сіону залишилася немов
шатро у винограднику,
сторожка на баштані,
як місто у облозі.

9 Якби Єгова Саваоф не ли́шив
нам дещиці вцілілих,
то ми були б тим самим що й Содом,
подібні до Гоморри.

10 Тож почуйте
Господнє слово
ви, князі Содомські;
послухай Тору Бога нашого,
народ Гоморри!

11 До чого жертви чи́сленні мені? -
пита Господь. -
Я пересичений всеспаленнями о́внів
і жиром угодованого скоту;
й крові тельців, овець, козлів
Я не бажаю.

12 Коли йдете, щоб стать переді Мною,
хто просить вас мої двори топтати?

13 І не приносьте більше дару-порожні́;
куріння ваше - то Мені огида;
зібрань суботніх та на новомісяччя - терпіти
не можу Я:
бо беззаконність з святом!

14 І ваші новомісяччя й свята
ненавидить душа Моя:
вони тяжкі для Мене;
втомивсь Я їх терпіть.

15 Коли ви руки простягаєте до Мене,
закрию очі Я;
і скільки б не молились,
Я не почую Вас:
бо ваші руки сповнені крови́.

16 Омийтесь та очистіться;
І від очей Моїх відкиньте
свої злі справи.
Перестаньте зло чинить.

17 І вивчіться добро робить,
шукайте правди,
рятуйте згнобленого,
сироту судіть по правді;
і заступіться за вдову.

18 Тоді прийдіть, розсудимось, - говорить
Господь. - Якщо,
гріхи твої, як кармазин червоні,
як сніг збілю,
якщо ж багряні будуть,
вбілю як шерсть.

19 Коли захочете й почуєте Мене,
то блага від землі на харч вам будуть;
20 якщо ж відречетесь
і будете впиратись -
то меч поб'є вас:
так Господь сказав.

21 Як місто вірне і повне правосуддя
блудницею зробилось!
В нім праведність жила,
а зараз вбивці.

22 І згаром твоє срібло стало.
Вино твоє попсоване водою.

23 Князі твої - відступники закону
і спільники для злодіїв; вони
всі люблять підкуп
й хабарі приймають,
не судять справедливо сироту
і справа вдів
до них не долинає.

24  Тому, - говорить так Володар,
Єгова Саваоф, Ізраїлів Всесильний:
утішусь від суперників Моїх -
помщуся ворогам Моїм!

25 І руку накладу Мою не тебе,
і мов би лугом я тебе відчищу
від домішків твоїх,
і оливо від тебе відберу;
26 і знов тобі Я буду наставляти суддів,
як і раніше, радників твоїх;
і будуть називати тебе: "місто
правдивості і вірності столиця".

27 І правосуддям викуплений буде
Сіон;
розкаяні його:
ті - праведністю.

28 А відступники і грішні -
погибель їм,
хто Господа зоставив -
ізнищаться.

29 Бо сором буде вам
за тереви́нфи, котрі ви любили
і за сади куми́рні ті
котрі собі обрали;
30 бо будете неначе теревинф,
чий лист обпав,
як сад сухий, безводний.
31 І сильний буде дрантям,
діла його - іскрою;
і разом їм горіти, - і ніхто
не згасить.

1 Про те, що у видінні,
Амосів син Ісайя,
про Іудею та Єрусалим,
побачив, - мова йде.

2 І ось у дні останні
гора, де дім Господень,
над іншими повищиться горами
і на чолі їх стане,
й потечуть
до неї всі народи.
3 І рушать племена
і мовлять:
ну ж зійдемо
на гору Господа,
в дім Бога Якова
щоби навчив Він нас шляхам Cвоїм
і щоб ми путівцем Його ходили;
бо ж від Сіону вийде Тора
і слово Боже із Єрусалиму.

4 Й розсудить Він народи,
і племена навчить;
й мечі на лемеші перекують,
і спис на ніж садовий перероблять:
і не підніме меч народ проти народу,
і більш не будуть вчитись воювать.
5 О, Якова родина,
нум підем
у світлі Господа!

6 Та Ти полишив Твій народ,
дім Яковів,
тому що він наповнивсь
чаклунством східним,
і як Пелиштимці
чаклує
й сповнений ідеями чужими.
7 І повниться земля їх золотом та сріблом,
нема числа багатствам їх,
і коней розвели,
незлічні колесниці;
8 і ідолами сповнилась земля,
і справі рук своїх,
і витвору перстів
вони вклоняються,
9 й схилилася людина,
і зницивсь чоловік:
і Ти їх не простиш.

10 Іди у камінь
і у пил сховайся
від жаху перед Господом
і величі Його

11 І гордий погляд згасне,
і висота людська
поникне;
і в той день
високим залишиться
лише один Господь.

12 Бо день від Бога Воїнств
на горде й на надуте
гряде,
і кожен хто
піднісся - той впаде.

13 Й на кедри на ліванські,
що горді та високі,
і на дуби васанські
14 І на високі гори
й піднесені горби,
15 на всі високі башти,
і мури кріпоснії,
16 і кораблі фарсиські,
і речі дорогі.

17 І приниженою буде
людська велич
і впаде
людська надутість,
бо дня того
лише Єгова
ізвеличений буде.

18 Ниці ж ідоли пощезнуть.

19 І сховається народ
в бескидь скель,
і земні нори,
через страх до Ієгови,
через блиск Його і велич,
коли встане Він
щоб зрушить
землю.

20 І тоді народ
до кротів, мишей відкине,
срібних, золотих божків,
що собі для поклоніння
наготовив та зробив,

21 щоб в тріщинах між скелі
і в ущелля межи гір
заховатись,
через страх до Ієгови,
через блиск Його і велич,
коли встане Він
щоб зрушить
землю.

22 Не надійтесь на людину,
що ледь дише, й дише гнівом,
бо що б значила вона?

1 Бо ось, Владика, Ієгова Саваоф,
відніме у Єрусалиму та у Юди
підтримку та опору
й підтримку хлібом
і підкріплення водою,
2 хороброго і воїна,
суддю й пророка,
і передвісника і старця,
3 п'ятидесятника й вельможу
і радника, і мудрого в ремеслах,
й майстерного в словах.

4 І дам їм юнь в начальники,
і діти понад ними
владарювати стануть.

5 Й в народі стане так,
що гнобиться один
другим, і кожен ближнім
своїм.
І буде молодик
поводитись зухвало перед старцем,
і незначний поперед поважаним.

6 І схопиться тоді,
за брата чоловік,
за брата з свого дому,
та й мовить:
ось у тебе одяг є,
тож нашим будь вождем,
і хай безладдя це
під руку твою ляже.

7 Та той йому відмовить дня того:
"не буду я володар,
бо в домі моїм зараз
ні хліба, ні одеж,
немає. Не робіть
мене вождем народу".

8 Так похитнувся-впав Єрусалим,
і Юда впав,
бо мова їх і справи -
супроти Господа,
а все - щоб ображати
взір слави Його.

9 Вираз їх облич
супроти свідчить них,
й про гріх про свій говорять
і не таять його, як Содомляни.

Тож горе їх душі,
самі на себе зло
вони стягли.

10 Скажіть же праведному:
що йому є благо,
бо він скуштує
плоди своїх діянь;
11 і горе нечестивцю,
що зло творить,
бо буде йому помста,
за справу рук його.

12 Народ мій!
Утискають
тебе юнці,
і над тобою правлять
жінки.

Народ мій,
сі вожді
твої
тебе в оману вводять
і стежку твого шляху
викручують.

13 Повстав Господь на суд -
й стоїть,
щоби судить народи.

14 Господь вступає в суд
з старійшинами люду
Свого
й з його князями:
оце ви,
ви виноградник розорили,
і вкрадене у бідного сховали
в свої доми;
15 то що ж ви Мій втискаєте народ,
і бідних гнобите? питає Адонай,
Єгова Саваоф.

16 Й сказав Господь:
за те що загордились
Сіонські дочки,
й ходять,
піднявши шию,
й з поглядом спокусним
і величава їх хода,
із дзвоном ланцюжків
й браслетів на ногах, -
17 то ось Господь проказу
на тім'я їх нашле,
і сором їх оголить;
18 в той день,
відніме в них Господь
браслети, що для ніг,
і зірочки і місяці,
19 сережки і намиста,
опахала й чалми,
і пояси
і пляшечки з духами
і чарівні привіски,
20 і персні
й кільця носові,
21 і верхній одяг
й нижній,
платки і гаманці,
22 наряднії убори
й накидочки тонкі.

23 І буде:
натомість бальзаму - гній,
мотузка - поясом,
і лисина за кучері,
і замість дорогого покривала
вузьке ганчір'я,
замість же краси - тавро.

24 І люди твої згинуть від меча,
а воїни - в бою побиті будуть.

25 І стогони і плач в воротах всіх столичних,
26 і сяде на землі
вона
спустошена.

1 І схопляться в той день
сім жінок за одного чоловіка
і мовлять:
"хліб свій будем споживати,
і одяг свій носити будем,
називатись
лиш тільки дай нам іменем твоїм, -
зніми ганьбу з нас".

2 І парость Господа
в той день - краса і слава,
і плід землі
у величі і славі
для уцілілих
Ізраїлітян.

3 І буде: хто залишиться в Сіоні,
і той хто уцілів в Єрусалимі
святим названий буде,
усі, хто до життя в Єрусалимі
записаний,
4 коли Господь омиє бруд
з дочок Сіону
і очистить кров
з середини Єрусалиму
через дух суду
й через дух вогню.

5 І сотворить Господь
над всяким місцем
гори Сіону
і над усима
зібраннями її
хмарину й дим посеред дня
і виблиск пломені вогню
посеред ночі;
бо над всією славою
покладено покрова.

6 І буде от шатро,
щоб захищати
удень від спеки,
і для прихистку й вкриття
від бурі та дощу.

1 Я Другові співати буду пісню
Коханого мого
про виноградник Його.
У Друга мого виноградник був
на самім верховинні
горба родючого;
2 і обкопав його,
і викидав каміння,
і виноградної лози
добірної у ньому насадив;
і башту серед нього встановив,
точило висік в нім
і сподівався
отримать добрих грон,
а той - дички вродив.

3 І от ви нині,
Єрусалимляни,
і Юдині мужі,
із виноградником Моїм
ви розсудіть Мене.

4 Що ще зробити винограднику Моєму,
що б не зробив-бо досі Я йому?
Чому, коли чекав Я винограду,
дички вродив він?

5 Тож Я вам скажу,
що учиню я винограднику Моєму:
я загорожу з нього ізніму,
й він піде на потраву;
зламаю тин його,
і витопчуть його.

6 І пусткою його Я позоставлю:
не будуть обчищати і копать,
будяччям й терням буде заростать
і хмарам повелю
на нього дощ не лити.

7 Бо виноградник Ієгови Саваофа
це дім Ізраїлів,
й мужі Юдеї -
утіхи саджанці Його.
Й чекав Він правосуддя,
та кров було пролито,
ждав правди - замість неї
волаюча брехня.

8 Горе тим, хто дім до дому,
поле д' поля прибирає,
так що місця не лишають
так неначе жить зібрались
ви одні серед землі.

9 І до вух моїх промовив
Пан над воїнством небесним:
от численні ці будинки
залишаються пусті
і великі і красиві
втратять жителя свойого
10 винограду десять тягол
бат вина дадуть всього лиш,
і хомер зерна насилу
ейфу зможе уродить.

11 Горе тим, що зрання-ранку
все шейхар собі шукають
і до ночі з ним гуляють
бо вино їх гарячить
12 і на гулянках їх цитри,
гусла, бубни і сопілки...
на діла ж Господні - очі
не відкриють
й не побачать
справу рук Його вони.

13 Тому піде в полон народ Мій
за нерозумство, і його князі
голодуватимуть, і багачі його
тужитимуть від спраги.

14 За те розширився шеол
й безмірно розчепив пащеку:
туди сповзуть і велич і багатство
і гамір із веселощами їх.

15 Й поникне чоловік,
й змириться муж усякий,
і гордих взір поникне,
16 в суді Єгова Саваоф
звеличиться,
і Бог Святий у правді
покаже Свою святість.

17 І будуть вівці пастися на волі,
і тим що залишиться від багатства
живитись будуть блукачі.

18 Горе тим що тягнуть беззаконня
вірьовками марноти до себе,
й гріх немов ремінням колісничним;
19 мовлячи: «нехай Він поспішить
і Свої прискорить справи,
щоб ми бачили, й хай прийде
Його намір в виконання,
щоб ми бачили!»

20 Тож горе! Горе тим, хто називає
зло добром, і злим добро,
хто вважає темінь світлом,
світло ж темрявою бачить,
хто гірке вважа солодким
і солодке за гірке.

21 Горе вам, хто мудрецями
себе бачать і розумні
поперед себе самих!

22 Горе вам, хоробрим впитись,
сильним шейхар зготувати,
23 за хабар ви винуватця
виправдовуєте завш
і законне відібрали
ви у правого...

24 За те,
як вогонь з'їда солому,
й сіно в полум'ї зтліває
так коріння їх зотліє
й порохнею рознесется
їхній цвіт;
тому що Тору
Ієгови Саваофа
відхилили,
і погордували словом
від Ізраїлю Святого.

25 Через те займеться гнів
Бога наспротив народу,
й руку Він Свою простягне
і поб'є його, та так
що здригнуться гори,
й трупи
будуть як лайно лежати
серед вулиць.
Та при цьому
гнів Його - невідворотний,
і простягнена рука.

26 Й знака дасть народам дальнім,
І покаже знак тому,
хто живе на зе́мнім краї,
той же легко й скоро прийде;
27 і серед нього ні один не буде
утомленим, а чи знемігшим,
і ні один не задрімає й не засне,
і пояса ніхто не зніме з стегон,
і не порвется шнур взуття його;
28 а стріли всі загострені у нього
натягнуті на луках тятиви,
копита коней кременю подібні,
і колесниці в нього - вихори;
29 ревіння в нього наче б у левиці
і рик його - як молодого лева,
і гаркне й схопить здобич і потягне
і нікому відняти.

30 І зареве на нього дня того
немовби моря рев;
і гляне він на землю,
й ось - тьма
і горе,
й світло потьмяніло в небесах.

1 У рік, котрого Озія помер,
я бачив Господа,
сидів Він на престолі
високому й піднесеному,
й риз Його краї
наповнювали храм.

2 Довкіл Його стояли Серафими,
у кожного із них по ше́сти крил було,
двома вони лице своє вкривали
двома ж крила́ми ноги затуляли
двома літали.

3 Й покликом звертались
один до одного
і мовили: Святий,
Святий, Святий
Єгова Саваоф!
земля уповнена
від слави Йо́го.

4 І косяки дверей
від голосу волавших
хитнулися,
а дім наповнивсь димом.

5 І мовив я:
ой, горе! я загинув!
бо муж з нечистими устами я,
й серед народу із нечистими вустами
живу,
й очам моїм явився
Цар, Саваоф Господь.

6 Тоді один із Серафимів прилетів,
тримаючи в руці шматочок жару,
котрий дістав з жертівника щипцями
7 й діткнувся він вуглинкою тою́
до вуст моїх,
і мовив: "Ось діткнулось
оце до вуст твоїх,
і гріх твій буде знятий,
й провина буде прощена твоя".

8 І я, почувши мову Адоная,
коли казав: "Кого Мені послати?
І хто піде́ для Нас",
промовив: "ось він я,
мене пошли".

9 І мовив Він:
піди й скажи народу:
"от вам у вухо скажуть,
але ви
не чуєте,
і очі ваші дивляться
але не бачать".

10 Тому що загрубіло
цього народу серце
і тому,
не чують вухами,
і очі відвернули,
щоби не бачити,
і щоби не почути,
і серце їх
не розуміє
щоб навернутись,
щоби Я зцілив його.

11 І я спитав: надовго,
Господь?
А Він сказав: докі́ль
міста не спорожніють
і домівки
без жителів лишаться,
і докі́ль
земля ця пусткою не стане.

12 І виведе Господь людей з землі
й на ній
велике буде запустіння.

13 Але лишиться в ній десята ще частина,
і знов розореною буде, але як
від теревинфа та від дуба,
хоч зрубаних,
та корінь їх лишився
так сім'я їх святе
для них корінням стане.

1 Було
за днів Ахаза,
Йотамового сина,
нащадка Озії, царя Юдеї,
Рецин,
цар сиріян
й Факей, Ремалії нащадок
і цар Ізраїлю,
домовились іти в Єрусалим,
щоб звоювать його
і не могли здобути

2 І звіщено Давидовому дому
і сказано
сирійці от прийшли
й стоять вони в Єфремовій землі;
і схвилювався він
й народ його злякався,
затріпотали, мов дерева у гаю.

3 Й сказав Господь Ісаї:
От вийди ти
й Шеар-Ясув, твій син,
навстріч Ахазові,
до краю водогону
горішнього ставка,
на шлях до того поля,
що полем вайлувальників зоветься,
4 і мов йому:
дивись і будь спокійний;
не бійся
і нехай не ниє більш
від виду головешок димних цих
від гніву що палає у Рецина,
і сириян і сина Ремалі́ї
у тебе серце.

5 Сирійці, Єфремляни й Ремалянин
супроти тебе помишляють зле
і мовлять:
6 ми піде́мо на Юдею
і збуримо її,
й оволодієм нею
і в ній поставим за царя
нащадка Тавеїла.

7 Та ось
Господь Уседержитель
мовляє:
так не буде,
не збудеться й не справдиться таке,
8 бо Сирії - Дамаск є головою
у нім Рецин керує; а Єфрем...
шістдесять п'ять рокі́в
й не буде він народом;
9 Самарія стоїть в главі Єфрема,
глава Самарії - нащадок Ремалі́ї.
Коли ж не вірите,
то тільки через те,
що ви не вірні.

10 Й продовжував Господь казать Ахазу
й мовив:
11 проси собі від Господа знамення,
від Бога тво́го, чи у глибині,
чи в висоті - проси!

12 Та відповів Ахаз:
не буду я просити
і спокушати Господа

13 Тоді сказав Ісая:
Послухай, дім Давидів,
мало ще
вам струджувать людей,
що ви ще захотіли
ще й Богові моєму докучать.

14 Тоді Уседержитель
Сам дасть знамення вам:
ось, діва понесе у лоні
й зродить Сина
і наречуть ім'я Йому: Імману-Ейл

15 І буде він зростати
на молоці й меду,
допоки відрізняти
не стане так, щоб погань відкидати
і добре обирать
16 бо перш ніж цей малюк
навчиться відкидати
що зле, і добре обирать,
ту землю, що боїшся ти
покинуть два царі її.

17 Та наведе Господь на тебе
і на нарід твій
і на батька твого дім
такії дні,
що не приходили із часу відпадіння
Єфрема 'д Юди,

Ассирії царя
Він приведе.

18 І буде дня того:
що дасть Господь ознаку,
для мухи, що живе при гирлі
Ріки Єгипту,
і отій бджолі,
що в Ассирійських землях,
19 і прилетять,
і всядуться вони
по опустілим долам
і по ущеллях скель,
по колючках, кущах,
і по деревам всім.

20 І дня того поголить,
Господь найнятим лезом,
царем Ассуру,
і голову й волосся на ногах
і бороду ізніме.

21 Та й буде дня того:
хто втримує корову
і двох овець
22 з них матиме багато молока,
так що і масло стане за харчі;
і маслом з медом
харчуватимуться ті,
хто в цій землі лишиться.

23 І буде дня того:
на місці де саджали
за тисячу срібляників
хорошую лозу
там терен та будяк.
24 Зі стрілами та луком
ходити будуть там,
бо вся земля у зарослях тернини
і колючок

25 Й ні на одну із гір
що заступом копались
не вийдеш ти -
страшне будяччя там:
волів туди почнуть ганяти пасти
і колючки топтати
там буде скот дрібний.

1 Сказав мені Господь:
візьми сувій великий,
і письменом людським на ньому напиши:
маейр-шалал-хаш-баз.

2 Священника Урію,
й Захарію із роду Варахії
собі за свідків вірних взяв

3 І до пророчиці я підійшов,
і зачала вона
й родила сина.
Господь мені сказав:
імення назови йому
Маейр-шалал-хаш-баз,

4 Бо перш ніж врозуміє,
сказати це дитя:
"мій батько" й "моя мати",
Дамасські всі багатства
і здобич Самарян
перед царем Ассуру понесуть.

5 Й продовжував Господь
до мене говорити
й сказав тоді таке:

6 За те що цей народ
погордувавши
видкинув тихість течії
вод Силоаму,
й Рецину радий
й сину Ремалії,
7 то ось, на нього наведе Господь
великі і бурхливі
рік води - Асирійського царя,
із силою його всією,
й підніметься вона у всіх своїх протоках
і вийде з берегів усіх своїх,
8 і піде по Юдеї,
і сповнивши її
підніметься висо́ко -
дійде до шиї;
й розмах крил її
на всю землі твоєї шир
розкинеться, Еммануїл!

9 Народи, ворогуйте, та дрижіть;
і слухайте, віддаленії землі!
Озброюйтеся, та дрижіть;
озброюйтеся, та дрижіть!

10 І задуми загадуйте свої,
та зрушаться вони;
і говоріть слова,
але не здійсниться з них жодне:
бо ж з нами Бог!

11 Бо так, сказав Господь мені,
міцную руку кладучи на мене
говорячи мені не йти
услід цього народу:

12 "Не називайте змовою все те,
що цей нарід за змову уважає;
й не бійтеся того, що він боїться,
і не лякайтесь.

13 Лиш Господа - його святіть
і Він ваш страх,
і Він надасть вам сили!

14 І буде Він святилищем
і каменем спіткання,
і скелею спокуси
обом домам Ізраїлю,
і пасткою і сіттю
для жителів Єрусалиму.

15 Й багато з них спіткнуться
і упадуть, і зловляться в тенета,
у сіть уплутавшись.

16 Тож зав'яжи свідоцтво й запечатай
ці настанови при учнях при Моїх".

17 Тож буду Господа очікувати я,
хоч Він лице від дому Якова сховав,
й на нього сподіватимусь.

18 Ось я і діти,
котрих мені подарував Господь,
як знамено й пророцтво Ізраейлю
від Господа, що жи́ве на Сіоні.

19 І коли мовлять вам:
підіть до ворожбитів,
що мертвих викликають,
до чародіїв і до шептунів, -
то відкажіть: чи не було б правдиво
та правильно народу усьому
до Бога до свого звернутись?
чи мертвих про живих
запитують?

20 Погляньте у Закон
і свідчення пророцькі.
Якщо не мовлять ті вам як вони, -
нема в них світла.

21 Й побредуть затим,
по землях вони гнані і голодні.
і в час голодний свій
озлоблені, хулитимуть царя
й свойого Бога.

22 І глянуть догори -
і кинуть взір на землю;
і ось: і горе й морок
і темрява густа,
і в неї упадуть.

Але де зараз морок ізгустів
не завжди йому буть.

1 Часи минулі змалили наділи
що Завулон із Нефталимом мали;
та майбуття звеличить шлях приморський,
країну Зайорданську,
та землю Галілеї.

2 Народ, що в тьмі живе,
узрить величне світло;
над тими хто в країні,
де тьма - як смертний морок,
яскраве світло всяє.

3 І Ти нарід помножиш,
і радість їх побільшиш.
Й перед Тобою веселитись стануть,
як на жнивах радіють,
немовби здобич ділять

4 Бо те ярмо, що гнобило його,
і палицю, ту що його вражала,
й батіг гнобителя
Ти зломиш як у день,
поразки Мадіама.

5 І воїнське взуття,
і одіж, що просякла
від крові - віддадуть
на спалення вогню.

6 Бо хлопчик в нас родився,
дано тепер нам Сина,
і владу всю покладено
на плечі на Його,
і ймення нарікуть
Пе́ле-Йо'е́ц Е́ль-Ґібо́р Аві-'а́д Сар-Шало́м,
Предивний,
Радник, сильний Бог і вічности Отець,
Князь миру

7 А царству Його й миру,
не буде меж; і Він
посяде на Давидовім престолі,
щоб втвердити його,
й судом Своїм вкріпити
віднині і навік.
А це учинить так
ревнивая любов
Єгови Саваофа.

8 Супроти Якова - послано Боже слово,
і впало на Ізраїля воно,

9 щоб знав увесь народ,
Єфрем і Самаряни,
котрі у гордім серці
своїм слова мовляють:
10 "Упало цегляне -
збудуємо камінне,
не стало сикомор -
їх кедрами заміним".

11 Й тоді Господь підніме
супроти них Рецина,
і ворогів озброїть проти них.

12 Арамеян зі сходу,
а з заходу прийду́ть
филистимляни,
і на повний рот
із жадібністю будуть пожирати
Ізраїля.

Але при всьому тому
гнів не відвернеться Його
і руку не простягне Він Свою.

13 Але народ, до Того, Хто їх б'є
не звернеться,
не йде до Бога Воїнств.

14 І відруба Господь
в Ізраїля і голову і хвіст,
і пальму і тростину,
у день один:
15 старійшина і знатний - голова,
а хвіст - пророк, що науча обману,

16 Й вожді цього народу
його ведуть невірними шляхами,
і гублять тих усих,
хто вслід за ними йдуть.

17 Тому Господь
радіти юнакам його не буде,
і не помилує сиріт його і вдів:
бо всі вони злочинні й лицемірні,
і нечестивістю їх сповнені уста.

Та і при всьому цьому
гнів не відвернеться Його
і руку не простягне Він Свою.

18 Бо беззаконня пломенем палає,
жере і чагарник, жере і дерева,
палає гуща лісу,
і дим стовпом стоїть.

19 Від гніву Господа,
потьмарилась земля,
народ став як пожива для вогню;
не милує людина свого брата.

20 І справа схоплять
і залишаться голодні,
і зліва пожиратумуть і знов
не наїдяться,
кожен буде їсти
руки своєї плоть.

21 Манасія - Єфрема,
Єфрем - Манасію
і вдвох вони - на Юду.

При цьому гнів ще не відвернеться Його
Й рука Його простягнутою буде.

1 Горе тим, хто беззаконня
установлює законом,
й пише присуди жорстокі,
2 щоб бідняк не міг буть правим,
щоб украсти у слабкого,
щоби вдови та сироти
стали здобиччю у них!

3 Що ви станете робити,
в день відомщення, коли
здалека прийде відплата?
Допомогу де знайдете?
і де буде велич ваша?

4 У полоні
на коліна
упадете, чи впадете
серед вбитих.

Та при тому,
не минеться Його гнів,
і рука Його простерта.

5 Горе тобі Ашшуре,
палице гніву Мого!
Мого пересердя посох
вручено в руку твою:

6 Я проти плем'я безбожного
й проти народу, що гнівить Мене